Самостійно не впоратись. Турбота про психологічне здоров’я тепер не мода, а потреба
Чи стала війна каталізатором розвитку ринку Mental Health в Україні?
Автор статті:
Людмила Скрипник - Со-Founder 4ID, корпоративний психолог
Опубліковано на: NV
Автор статті:
Людмила Скрипник - Со-Founder 4ID, корпоративний психолог
Опубліковано на: NV
Зміни ринку Mental Health з початку війни
В Україні про Mental Health, як напрямок керування людськими ресурсами і фундамент успіху будь-якої компанії, заговорили з початком «карантинних» часів. В Америці та Європі турбота про ментальне здоров’я співробітників — це звична практика для корпоративної культури.
Перше українське дослідження добробуту працівників було проведено лише у 2021 році. Опитування виявило наскільки український бізнес піклується про своїх співробітників, і в результаті було зроблено цікаві висновки про те, що організаційний добробут — це актуальний HR-інструмент, бо він здатний активно впливати на ефективність кожного співробітника і компанії в цілому.
У дослідженні взяли участь 57 великих українських компаній з різних галузей економіки. Майже половина організацій, залучених до опитувань, має штатну чисельність понад 1 000 співробітників. Проект продемонстрував як український бізнес зміг встояти на тлі викликів пандемії COVID-19 і показав перспективи на майбутнє.
Що цікаво — менше 40% респондентів мали комплексну стратегію організаційного добробуту до початку пандемії. Вже з початком карантинних обмежень 82% компаній переглянули свої програми добробуту і зробили фокус саме на віддаленій роботі з вільним графіком, на ментальному здоров'ї та розширенні програм страхування. Результат нововведень не забарився — 89% керівників опитаних компаній відзначили позитивні результати від впровадження програм Mental Health вже за рік. Мається на увазі посилення бренду роботодавця, зростання рівня залученості персоналу та підвищення стійкості морального духу команди.
Війна в Україні стала черговим викликом для кожної людини і бізнесу в цілому. Проте, дорожня карта для ефективних дій у екстремальних ситуаціях вже, частково, напрацьована, топ-менеджери компаній бачать доцільність запровадження програм ментального здоров’я, а отже і вибудовують відповідні стратегії розвитку в напрямку сприяння добробуту співробітників навіть у воєнний час.
Ми в 4ID Студії корпоративної психології це чітко відчули, адже з початком повномасштабного вторгнення 10% наших клієнтів з тих чи інших причин пішли (одні змушені були переформатовувати бізнес під поточні потреби, інші не впорались із фінансовим тягарем нових викликів і змушені були скорочувати видатки). Проте з часом ситуація вирівнялась, оскільки роботодавці, явно, відчули потребу психо-емоційної підтримки співробітників у складні часи.
Як наслідок, кількість компаній-клієнтів зросла більш як на 60% у порівнянні з довоєнними часами. До того ж до звичних послуг, таких як онлайн консультування та проведення вебінарів додалися запити на нові продукти — групові зустрічі онлайн та офлайн. Ми помітили, що співробітники потребують більшої взаємодії між собою, більш цінними стали людські стосунки та реальний «теплий» контакт — з’явився попит на офлайн-зустрічі з психологами та групову роботу — те, що було відкладено в довгу скриню за роки карантину.
Як відреагували компанії, які працювали над проєктами Mental Health до нападу росії
Спочатку це, звісно, був шок. І для нас також. HR-відділи взяли на себе перший удар — з людьми працювати важко, особливо в стані всезагального стресу.
На тлі різкого падіння продуктивності праці та обмеженості внутрішніх ресурсів, співробітники переживали емоційне вигорання від тонн тривожної інформації, що сипалась зусібіч. Неймовірна кількість болю і емоцій та обмежені можливості для «переживання» їх — ось те, з чим стикнулись всі.
В перші місяці війни деякі компанії відмовилися від програм, як від додаткових витрат, інші — навпаки, намагалися розширити психологічну підтримку та знайти те, що більше відгукується співробітникам.
Коли світ навколо руйнується, важко давати поради і заспокоювати. Перше, що ми з hr-службами зробили — це організували екстрені телефонні лінії для того, щоб у людей був доступ до психологічної підтримки навіть там, де не було інтернету, але ще залишався зв’язок. Телефонні лінії використовувались як за призначенням (для психологічної підтримки), так і для передачі важливої інформації (про евакуацію чи інших повідомлень).
Далі ми налагодили роботу з групами, зі співробітниками колл-центрів компаній-клієнтів та із координаторами евакуацій, регулярно організовували психологічні дебрифінги — проводили обговорення в групах спільно пережиті трагедії війни.
Нашим спеціалістам довелося освоїти навички по роботі з шоковими станами та кризами, пов’язаними з війною в реальному часі. З цим нам дуже допомогли ізраїльські колеги, які ділилися своїм досвідом та знаннями в роботі з переживанням війни цивільними.
На тлі різкого падіння продуктивності праці та обмеженості внутрішніх ресурсів, співробітники переживали емоційне вигорання від тонн тривожної інформації, що сипалась зусібіч. Неймовірна кількість болю і емоцій та обмежені можливості для «переживання» їх — ось те, з чим стикнулись всі.
В перші місяці війни деякі компанії відмовилися від програм, як від додаткових витрат, інші — навпаки, намагалися розширити психологічну підтримку та знайти те, що більше відгукується співробітникам.
Коли світ навколо руйнується, важко давати поради і заспокоювати. Перше, що ми з hr-службами зробили — це організували екстрені телефонні лінії для того, щоб у людей був доступ до психологічної підтримки навіть там, де не було інтернету, але ще залишався зв’язок. Телефонні лінії використовувались як за призначенням (для психологічної підтримки), так і для передачі важливої інформації (про евакуацію чи інших повідомлень).
Далі ми налагодили роботу з групами, зі співробітниками колл-центрів компаній-клієнтів та із координаторами евакуацій, регулярно організовували психологічні дебрифінги — проводили обговорення в групах спільно пережиті трагедії війни.
Нашим спеціалістам довелося освоїти навички по роботі з шоковими станами та кризами, пов’язаними з війною в реальному часі. З цим нам дуже допомогли ізраїльські колеги, які ділилися своїм досвідом та знаннями в роботі з переживанням війни цивільними.
Як зараз змінилися запити та очікування компаній від сервісу ментального здоров’я
На наш погляд, до війни використовувався більш функціональний підхід. Роботодавці піклувалися про ментальне здоров’я співробітників, прагнучи створити максимально зручні умови для праці і життя людей. Тобто орієнтувались на створення комфортного середовища всередині компанії, і тим самим намагались впливати на продуктивність кожного співробітника та організації в цілому.
Фокус ставився на боротьбі з вигоранням, прокрастинаціями, з відтоком персоналу, а також на розвиток емоційного інтелекту, креативності та творчості. Значна увага приділялася покращенню бренда роботодавця та побудові унікальної внутрішньої екосистеми в компанії.
Запити «попереднього», довоєнного життя безумовно залишилися, але після початку повномасштабної війни виникли нові пріоритети. Стало зрозуміло, що головна небезпека для розвитку компаній — це зовнішня загроза, і до того ж вона некерована.
Роботодавці вже зрозуміли, що головний ресурс будь-якого бізнесу — це емоційно стабільні співробітники, і це повністю змінює методику формування програм лояльності в компаніях. Зараз переважає більш турботливий підхід: зробити все, аби члени команди (а часто і члени їх родин) віднайшли внутрішні ресурси, щоб вистояти, витримати емоційне навантаження контексту, в якому ми всі перебуваємо.
Часи «ковідної невизначеності» зараз видаються дитячою забавкою, війна несе безліч набагато небезпечніших загроз, то ж і психологічна підтримка також має відповідати сучасним викликам.
Фокус ставився на боротьбі з вигоранням, прокрастинаціями, з відтоком персоналу, а також на розвиток емоційного інтелекту, креативності та творчості. Значна увага приділялася покращенню бренда роботодавця та побудові унікальної внутрішньої екосистеми в компанії.
Запити «попереднього», довоєнного життя безумовно залишилися, але після початку повномасштабної війни виникли нові пріоритети. Стало зрозуміло, що головна небезпека для розвитку компаній — це зовнішня загроза, і до того ж вона некерована.
Роботодавці вже зрозуміли, що головний ресурс будь-якого бізнесу — це емоційно стабільні співробітники, і це повністю змінює методику формування програм лояльності в компаніях. Зараз переважає більш турботливий підхід: зробити все, аби члени команди (а часто і члени їх родин) віднайшли внутрішні ресурси, щоб вистояти, витримати емоційне навантаження контексту, в якому ми всі перебуваємо.
Часи «ковідної невизначеності» зараз видаються дитячою забавкою, війна несе безліч набагато небезпечніших загроз, то ж і психологічна підтримка також має відповідати сучасним викликам.
Компанії реорганізували свої програми психологічної підтримки з урахуванням нових обставин
З переходом до більш «турботливого підходу», бізнес почав «дозволяти» собі те, про що раніше навіть мова не йшла. В топ новітніх запитів увійшли групові зустрічі для опрацювання втрат, обговорення дитячо-батьківських стосунків, емоційного відреагування, адаптації демобілізованих із ЗСУ працівників та інші.
В програмах Mental Health для бізнесу з’явилась небачена досі гнучкість: доступними стали консультації дитячого психолога, зникли обмеження щодо тем для обговорення, якщо вони були, більше компаній дозволили родичам співробітників звертатись за порадою фахівця. Дуже зріс запит на офлайн-зустрічі та індивідуальні консультації. Як результат, стигма «психолог» поступово зникає для тих, хто відчуває потребу у сторонній підтримці. І чесно кажучи, така підтримка сьогодні потрібна майже кожному.
В програмах Mental Health для бізнесу з’явилась небачена досі гнучкість: доступними стали консультації дитячого психолога, зникли обмеження щодо тем для обговорення, якщо вони були, більше компаній дозволили родичам співробітників звертатись за порадою фахівця. Дуже зріс запит на офлайн-зустрічі та індивідуальні консультації. Як результат, стигма «психолог» поступово зникає для тих, хто відчуває потребу у сторонній підтримці. І чесно кажучи, така підтримка сьогодні потрібна майже кожному.
Нові виклики для постачальників сервісів Mental Health
З початком війни ми чітко зрозуміли, що уніфікована послуга (обмежений перелік запитів чи тематичні семінари/вебінари) вже не на часі. Зараз актуальний «штучний товар», тобто індивідуальний підхід як до компанії, так і до кожного окремого її співробітника.
Кожна організація — це окремий живий організм, це як окрема особистість, що потребує особливої уваги. І часто буває що те, що працює для одних — не спрацьовує для інших.
Наразі ми віднайшли те, що дійсно працює на практиці — живі зустрічі під час повітряних тривог та організація онлайн-зустрічей навіть в умовах обмеженості електропостачання. Ситуація змусила піти на варіативність способу надання послуг — наприклад, консультації по телефону, коли немає ні світла, ні інтернет-з'єднання. Наша робота — це робота в умовах суцільного форс-мажору, пошук нових рішень для надання якісних послуг.
Війна також відкрила нові потреби українців. Стресовий стан сприяє загостренню хронічних захворювань та проявів психосоматики, то ж з’явились запити, більш орієнтовані на фізичне здоров’я — консультації нутріціолога, спеціаліста з нормалізації сну, фахівця з медитацій та інших.
Кожна організація — це окремий живий організм, це як окрема особистість, що потребує особливої уваги. І часто буває що те, що працює для одних — не спрацьовує для інших.
Наразі ми віднайшли те, що дійсно працює на практиці — живі зустрічі під час повітряних тривог та організація онлайн-зустрічей навіть в умовах обмеженості електропостачання. Ситуація змусила піти на варіативність способу надання послуг — наприклад, консультації по телефону, коли немає ні світла, ні інтернет-з'єднання. Наша робота — це робота в умовах суцільного форс-мажору, пошук нових рішень для надання якісних послуг.
Війна також відкрила нові потреби українців. Стресовий стан сприяє загостренню хронічних захворювань та проявів психосоматики, то ж з’явились запити, більш орієнтовані на фізичне здоров’я — консультації нутріціолога, спеціаліста з нормалізації сну, фахівця з медитацій та інших.
Війна та ставлення людей до ментального здоров’я
«Піти до психолога» вже стає не так соромно, як раніше. Тавро «ненормальності» тих, хто звертається до фахівця поступово зникає з початком війни. Потужний душевний біль витісняє сором — проблем різного ґатунку стільки, що стає вже очевидним — самостійно впоратись із ними подекуди просто неможливо. Війна — це марафон, гра в довгу. Люди почали усвідомлювати важливість піклування про себе прямо тут і зараз. Дослідження власних ресурсів, методів адаптації до ситуації, створення власної унікальної мапи, як рухатися в такому буремному невизначеному зовнішньому середовищі все більше привертає увагу людей до психологів. Більше почали звертатись топ менеджери, hr фахівці, адже від їх стабільного емоційного стану залежать в тому числі і результативність команди.
Якщо раніше на консультацію психолога охочіше йшли молоді люди, то нині стигма «психолог» потроху нівелюється навіть у літніх людей.
Турбуватись про себе і своє ментальне здоров’я стало не трендом чи модою, а практичною потребою.
Якщо раніше на консультацію психолога охочіше йшли молоді люди, то нині стигма «психолог» потроху нівелюється навіть у літніх людей.
Турбуватись про себе і своє ментальне здоров’я стало не трендом чи модою, а практичною потребою.
Бізнес змінив ставлення до підтримки ментального здоров’я працівників
Згадане раніше дослідження організаційного добробуту, яке було проведене «Делойт» в Україні в 2021 році, виявило прогалини у ставленні до програм Mental Health. Навіть у пандемійні часи тільки 31% компаній розробляли такі програми, але з фокусом на турботу лише про здоров’я і тільки 16% — впроваджували комплексні стратегії добробуту як суспільного блага, тобто задля соціальної стійкості, здоров’я спільноти, сімей та громадян загалом.
Війна не просто змінила ставлення бізнесу до програм ментального здоров’я з більш прагматичного до більш турботливого. Керівництво компаній розуміє важливість ролі психоемоційного стану співробітників у досягненні бізнес-результату, а отже охочіше йде на розширення програм, та на більш персоналізований підхід.
Війна не просто змінила ставлення бізнесу до програм ментального здоров’я з більш прагматичного до більш турботливого. Керівництво компаній розуміє важливість ролі психоемоційного стану співробітників у досягненні бізнес-результату, а отже охочіше йде на розширення програм, та на більш персоналізований підхід.
Бізнес змінив ставлення до підтримки ментального здоров’я працівників
Згадане раніше дослідження організаційного добробуту, яке було проведене «Делойт» в Україні в 2021 році, виявило прогалини у ставленні до програм Mental Health. Навіть у пандемійні часи тільки 31% компаній розробляли такі програми, але з фокусом на турботу лише про здоров’я і тільки 16% — впроваджували комплексні стратегії добробуту як суспільного блага, тобто задля соціальної стійкості, здоров’я спільноти, сімей та громадян загалом.
Війна не просто змінила ставлення бізнесу до програм ментального здоров’я з більш прагматичного до більш турботливого. Керівництво компаній розуміє важливість ролі психоемоційного стану співробітників у досягненні бізнес-результату, а отже охочіше йде на розширення програм, та на більш персоналізований підхід.
Війна не просто змінила ставлення бізнесу до програм ментального здоров’я з більш прагматичного до більш турботливого. Керівництво компаній розуміє важливість ролі психоемоційного стану співробітників у досягненні бізнес-результату, а отже охочіше йде на розширення програм, та на більш персоналізований підхід.
Найчастіші запити до психологів
Війна — одна з топових тем в запитах. Було б дивно очікувати чогось іншого. Людей турбує все, що пов’язане з особистими переживаннями війни: труднощі релокації, втрати близьких, втрати безпеки та довгострокових планів, розлука в парах та розрив сімейних стосунків, труднощі у спілкуванні з близькими та колегами, підтримка військовослужбовців.
Почастішали також запити, пов’язані з пошуком мотивації та сенсів життя. Проте слід зауважити, що люди прагнуть віднайти сили, щоб і далі жити, закохуватись, будувати плани та радіти простим речам. І це говорить про те, що ми адаптуємося до воєнних обставин і намагаємося жити своє «нормальне» життя в тому, що є нині.
Почастішали також запити, пов’язані з пошуком мотивації та сенсів життя. Проте слід зауважити, що люди прагнуть віднайти сили, щоб і далі жити, закохуватись, будувати плани та радіти простим речам. І це говорить про те, що ми адаптуємося до воєнних обставин і намагаємося жити своє «нормальне» життя в тому, що є нині.
Майбутнє ринку психологічних послуг для бізнесу
Потреба співробітників у психологічній підтримці зростатиме і надалі. Навіть в післявоєнний час, коли «горе буде прогорьоване», а зусилля бізнесу направлені на розвиток та відбудову, психологічна підтримка залишатиметься важливою опорою в досягненні цілей. Причому, більше уваги буде приділятися підтримці на рівні особистості: більшого усвідомлення себе і більшої відповідальності за власний ресурсний стан.
Вже зараз формується довіра до сервісів, подібних нашому. Звісно ж, не всі бізнеси будуть спроможні закрити потреби психологічної підтримки співробітників. Компаніям з іноземним капіталом буде легше, проте вітчизняні компанії теж намагатимуться не відставати, і тут багато що залежить від надавача послуг з психопідтримки. Провайдер повинен надати конкретне рішення під конкретний запит. Зростає потреба у гнучкості психопідтримки та чітка адресність надання послуг — «універсальність» відходить на другий план.
Вочевидь, українські компанії бачать своє майбутнє з програмами ментального здоров’я, оскільки спектр сфер бізнесу, що їх запроваджують, розширюється. Якщо раніше це були здебільшого ІТ-компанії, то зараз це і рітейл, і фармація, і агросфера та інші.
Вже зараз формується довіра до сервісів, подібних нашому. Звісно ж, не всі бізнеси будуть спроможні закрити потреби психологічної підтримки співробітників. Компаніям з іноземним капіталом буде легше, проте вітчизняні компанії теж намагатимуться не відставати, і тут багато що залежить від надавача послуг з психопідтримки. Провайдер повинен надати конкретне рішення під конкретний запит. Зростає потреба у гнучкості психопідтримки та чітка адресність надання послуг — «універсальність» відходить на другий план.
Вочевидь, українські компанії бачать своє майбутнє з програмами ментального здоров’я, оскільки спектр сфер бізнесу, що їх запроваджують, розширюється. Якщо раніше це були здебільшого ІТ-компанії, то зараз це і рітейл, і фармація, і агросфера та інші.