Про ментальне здоров'я

Про ментальне здоров'я та доцільність запровадження програм психологічної підтримки

Роки війни не минають безслідно і, згідно з крайніми дослідженнями, українці наразі перебувають на останній стадії загального адаптаційного синдрому (ЗАС) — на стадії виснаження. Щоб зрозуміти, чому ця ситуація загрозлива, слід вивчити перебіг всіх трьох стадій ЗАС.

«Адаптація» — це не завжди добре

Загальний адаптаційний синдром, відомий також як «синдром стресу», був вперше описаний Гансом Сельє у 1936 році. Це концепція в психології, що відображає реакцію організму на стресор (фактор стресу).

Реагуючи на стрес, наше тіло проходить через три стадії:

Стадія тривоги або загальної тривожної реакції. Організм реагує на стресор швидкими фізіологічними змінами, такими як підвищений пульс, підвищення або зниження артеріального тиску, ріст рівня глюкози в крові та інші. Щойно організм відчуває зміну умов, ресурси його мобілізуються.
Посилення загальної резистентності до стресових впливів або Стадія спротиву. Якщо дія стресора триває, організм намагається «призвичаїтись» до нього. У цей період можуть спостерігатися певні зміни у функціонуванні органів, які допомагають адаптуватися до стресу та пристосуватися до мінливих обставин — в цей період змінюються звички та навіть реакції людини на оточення.
Стадія виснаження. Якщо стресор триває довго або є надмірним, ресурси організму вичерпуються, що може призвести до виснаження і зниження його здатності до адаптації. Відбувається розлад механізмів саморегуляції — на фізіологічному рівні порушуються обмінні процеси, що своєю чергою призводить до зниження загального імунітету та здатності до адаптації за несприятливих умов.

Після проходження третього етапу ЗАС, коли організм переживає виснаження від тривалого стресу, можна очікувати на різноманітні реакції — від постійної втоми та втрати енергії до проблем зі сном, втратою апетиту та навіть серйозних проблем зі здоров'ям, як от загострення хронічних захворювань.

Тривалий стрес і виснаження вимагає певного часу для відновлення, якого ми зараз зазвичай позбавлені. Але навіть якщо і є можливість поставити життя на паузу, не всі здатні пройти відновлення самотужки — багато хто потребує фахової психологічної підтримки.

Тенденція постійного зростання запитів на психологічні консультації серед співробітників всіх наших корпоративних клієнтів вказує на те, що така підтримка вкрай потрібна людям. Варто зауважити, що співробітники потребують саме довготривалого консультування для стабілізації свого емоційного стану.

Цифри та факти — чому пора реагувати

Результати опитування «Anima.ua» та дослідницької агенції «Градус» демонструють тривожні факти. Серед 42 тисяч респондентів майже кожен третій відчуває постійну втому та знесилення, не відчуває повноцінного задоволення від життя, має проблеми зі сном та з концентрацією уваги. Кожний десятий виношує думки про смерть та суїцид.

Що відчувають українці

(дані опитування «Anima.ua» та «Градус») опитано понад 42 тисячі респондентів

Від початку широкомасштабного вторгнення, за даними Національної служби здоров'я України (НСЗУ), в електронну базу системи охорони здоров'я внесено дані про 9 мільйонів звернень українців до лікарів із питань психічного здоров'я. З них понад 4 мільйони людей (45%!) звернулися у 2023 році.

Друга хвиля соціологічного дослідження, проведеного Gradus Research у межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?», показує, що за останні пів року 42% українців відчували потребу в психологічній допомозі.

За словами міністра охорони здоров'я обсяг психологічних послуг у 2023 вже зріс удвічі порівняно з попереднім роком.

Що буде далі?

За прогнозами МОЗ України, вже зовсім скоро психологічної підтримки потребуватимуть понад 15 млн українців. При цьому близько 3–4 млн людей не зможуть обійтись без медикаментозного лікування.

Після війни щонайменше кожна п'ята людина буде відчувати негативні наслідки для свого психічного здоров'я:

За даними МОЗ, у 20–30 % осіб, які пережили травматичні події, може розвинутись ПТСР.
Через 5–7 років після припинення війни очікують зростання кількості осіб з наркотичною, алкогольною та іншими залежностями.
Через психоемоційне напруження, спричинене війною, українці постаріють на 10–15 років, тобто хвороби, притаманні для зрілого та літнього віку, будуть траплятися на 10–15 років раніше, ніж це було до війни.

Що робити вже сьогодні?

Наразі, згідно з даними соціологічних опитувань, 71 % українців відчувають стрес або сильну знервованість. З-поміж аспектів війни, які спричиняють до стресу або сильної знервованості, на першому місці перебуває безпека близьких (63 %) і втрата роботи або джерела доходу (42 %). Звідси знесилення, апатія, перевтома та вигорання.

Найперше завдання в цей час — дати працівникам опори та орієнтири, застерегти від конфліктів, підтримати, зарядити енергією, відновити war-life balance і рухатися далі, бо шлях попереду ще довгий.

Що можна зробити в цьому випадку у рамках програм well-being:

Створити умови безпечного та сприятливого середовища, де люди можуть відчувати себе захищеними та підтриманими.
Надати доступ до психологічної допомоги та консультацій для тих, хто цього потребує.
Забезпечити максимальну підтримку від mental health спільноти — це може допомогти впоратися з емоційними та психологічними труднощами.

Мінімізувати негативні переживання співробітників, підтримати і виказати команді розуміння складнощів сьогодення — це виклики, з якими стикається, напевно, кожний керівник.

Існує чимало кейсів, які розповідають про ефективність застосування well-being-програм у воєнний час. Черпати позитив з практики інших компаній корисно і доречно. Проте варто врахувати, що не всі заходи, навіть найкреативніші та вдалі будуть дієві саме у вашому випадку, адже саме так спрацьовують well-being-програми: лише фаховий індивідуальний підхід зможе «відкрити друге дихання» конкретної компанії та її співробітників.

Ми в Студії корпоративної психології 4ID допомагаємо організаціям будувати здорові стосунки в команді та підвищувати ефективність бізнесу через турботу про психологічне здоров'я людей.