Найчастіше люди терпіти не можуть ніякої непередбачуваності і хочуть максимально гарантувати собі точне і відоме майбутнє. При цьому, "головою" начебто зрозуміло, що так не буває, таке неможливо, але дуже хочеться, щоб все було відомо наперед. Бо якщо майбутнє ніяк не можна спрогнозувати і немає ніяких гарантій того, що станется, це викликає жахливу тривогу, занепокоєння та дискомфорт.
Тривога, як переживання небезпеки, що насувається,- це природний механізм адаптації під зміни навколишнього середовища, переданий нам нашими прабатьками. Відчувати тривогу - нормально, інакше ми - люди - не вижили б еволюційно.
Але тривогу можна зробити своїм ресурсом, якщо навчитися усвідомлювати свої потреби та помічати, що тривога - не єдине почуття в стані невизначеності, а з тривогою можна впоратися та повернути на свою користь.
Використовуйте свою психіку за призначенням та відчувайте тривогу в доречних ситуаціях. Адже життя багатше наших планів та уявлень про нього!